Щойно розпочалося обговорення актуальних для освіти питань, а їх зібралося чимало, як голова облдержадміністрації висловився доволі категорично. Мовляв, не хоче слухати звітів, традиційних для такого формату зібрання, натомість прибув обговорити проблеми, що є в галузі та спільно напрацювати алгоритм їх вирішення.
– Коли відбуваються такі заходи, то чуємо звіти з трибуни, а в залі мовчать, – висловився Володимир Гунчик. – А приїдеш у район – за поли ловлять: поможіть! Зараз є нагода: вставайте директори шкіл, начальники відділів освіти і говоріть. Для того і зібралися.
Відтак, у подальшому розмова склалася у форматі дискусії та обговорення проблем. Спершу Світлана Мишковець зачитала протокол урядової селекторної наради, що відбулася кількома днями раніше під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Документ містив ряд важливих для галузі освіти моментів: уряд передбачить видатки на підвищення заробітної плати вчителям, матиме продовження програма «Шкільний автобус», в подальшому бюджетним коштом продовжать оснащати кабінети природничого циклу, державну підтримку матиме інклюзивна освіта тощо.
У 2016-му в Україні на галузь освіти виділено 129,4 млрд грн. державних коштів. У 2017-му – 2018 –му навчальному році в українській казні для освітян віднайшли уже 168,6 млрд грн. Загалом показник ВВП на освіту зріс від 5,7% до 6,52%. На Волині минулоріч галузь освіти отримала 2 млрд 543 млн грн, у 2017-му – 3 млрд 710 млн грн.
Дошкілля: у чергу – змалечку…
Та не лише позитивними цифрами сипали посадовці. Особливо ретельно обговорювати проблемні моменти. Так, зовсім невтішні волинські показники в довкіллі, де тенденція черги у дитячі садки продовжує триматися. І за кількістю дітей у черзі Волинь поступається лише Івано-Франківщині та Києву. Хоча у розрізі останніх років картина помітно змінюється, але проблема існує. Так, у 2014-му на черзі було 5 тис. дітей, а у 2017-му – 2 тис. 800.
А позаяк найгірша ситуація у обласному центрі, то слово мала керівник міського управління освіти Зеновія Лещук. Говорила, що зроблено. Наголосила й на причинах появи черг: закриття у попередні роки садочків, наявність у закладах півтисячі дітей – мешканців прилеглих сіл тощо.
– Такої ситуації ніде нема, – доволі критично висловився голова облдержадміністрації. – У Івано-Франківську на черзі 400 дітей, так там населення скільки! Мені особисто позиція міста незрозуміла: будується шість житлових комплексів. І коло жодного немає закладів соціальної сфери. Куди там ходитимуть діти? Де садочки, школи? У генплані Луцька ніхто не передбачає садочків. Тому хочу побачити план розвитку дошкільної освіти Луцька!
З огляду на те, що представників керівництва міста на конференції не було, Зеновія Лещук запевнила, що побажання голови облдержадміністрації донесе до свого керівництва.
Дитячі садки за принципом 70/30…
На тому тему не полишили. Продовжили, але у іншому руслі. Представники місцевої влади озвучили проблему: довкілля перебуває на утриманні останніх, тоді як для шкіл надходить субвенція з Держбюджету.
– Розумію, про що ви говорите, але хочу наголосити: слід шукати виходів, – наголосив Володимир Гунчик. – Був у Локачах. На одній вулиці – садок і школа. Нарікають: там не вистачає коштів на ремонт, там не платять за престижність з селищного бюджету. Запитую: а чого досі не об’єднали у НВК? Там же і відносини з Державним бюджетом інші.
Разом із тим, уже наступного року керівництву на місцях доведеться активно шукати шляхів виходу, а не жити в режимі очікування. А все тому, що у 2018-му садочки не будуватимуть коштом Державного бюджету, а лише з розрахунку 70 на 30. При цьому саме левову частку коштів доведеться шукати в місцевих бюджетах. Таку, здавалося б, радикальну пропозицію голова облдержадміністрації доволі чітко обґрунтував: державних та обласних коштів конче потребують обласні комунальні заклади (інфекційна лікарня, протитуберкульозний диспансер та інші).
Майбутнє освіти за опорними школами…
Говорячи про середню освіту, переважно акцентували на створенні опорних шкіл. Оксана Ковальчук, директор відповідного закладу у Турійську, презентувала здобутки альма-матер. Наголосила, що завдяки створенню опорного закладу учні не лише отримали можливість здобути значно вищий рівень знань, а й навіть долучилися до змістовного літнього відпочинку сільські дітлахи. Варто зазначити, що Оксана Сергіївна презентувала гурійський досвіт навіть у міністерстві.
До дискусії долучилася й Оксана Сахарук, директор локачинської гімназії. До слова, під час робочого візити голови облдержадміністрації до Локачинського р-ну голова облдержадміністрації побував у згаданому закладі й особисто запросив керівника до участі у конференції.
– Нам потрібен автономний фінансовий ресурс для вирішення власних проблем, – зауважила директорка. – А створення опорного закладу дає таку можливість.
По завершенні обговорення питання голова облдержадміністрації повідомив: готовий лобіювати прийняття програми підтримки опорних шкіл, бо, на його думку, саме за такими закладами майбутнє сучасної освіти, де якість освітньої послуги суттєво вища.
Нова українська школа…
Зрозуміло, що не оминули й теми новацій. Тим паче, що проект закону про освіту, ймовірно, приймуть уже наступного року. Відтак, зійшлися волинські освітяни, до впровадження суттєвих змін у галузі самі ж вчителі повинні бути готовими.
– Литва і Латвія по-рідному впроваджували реформи в освіті: одні одразу і кардинальні, інші поступово, – наголосив Сергій Дятленко у своєму виступі. – І буквально за десять років одні вирвалися вперед, а інші ні. Тому зміни потрібно сприймати як зміни, а не як вирок. Тим більше, що без реформи шансів в української освіти небагато.
Відтак, до резолюції конференції з-поміж інших питань записали й необхідність підвищувати кваліфікаційний рівень передусім директорам опорних шкіл та керівникам відділів освіти ОТГ. Окрім того, голова облдержадміністрації доручив починати формувати освітянські бюджети 2018 року, врахувавши нюанси 2017-го, а також підготувати галузь до опалювального сезону.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації
