22 січня Україна відзначає 100 років проголошення Незалежності Української Народної Республіки

22.01.2018

Нагадування про проголошення незалежності Української Народної Республіки  22 січня 1918 року є важливим для протистояння російській пропаганді, зокрема спростування міфу, що ніколи не було незалежної Української держави.

Завершення Першої світової війни увінчалося створенням на руїнах імперій низки незалежних національних держав у Східній Європі. Серед поневолених народів, що піднялися тоді на боротьбу за самостійність були й українці, які теж зуміли створити Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку, а згодом об’єдналися в єдину державу. Незважаючи на завзяту боротьбу та жертовність проявлену у захисті суверенітету українці втратили її, в першу чергу через несприятливі зовнішньо-політичні обставини та агресію більшовицької Росії. Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби, котра врешті увінчалася відновленням незалежності у 1991 році.

Шлях до незалежності

Проголошення незалежності IV Універсалом Центральної Ради стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції. Лютнева революція 1917 року призвела до ліквідації імперського режиму та встановлення Тимчасового уряду. Майже по всій Україні були ліквідовані органи царської адміністрації – тепер на місцях керували комісари.

Повалення самодержавства відкрило широкі можливості для створення або активізації громадських організацій та політичних партій. У Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Чернігові й інших містах відбулися багатолюдні мітинги та демонстрації під синьо-жовтими прапорами та гаслами: “Автономію Україні!”, Хай живе федеративна республіка!”, “Вільна Україна – у вільній Росії!”, а також “Хай живе самостійна Україна!”. Осередком згуртування громадських та політичних сил стала Українська Центральна Рада, створена 17 березня 1917 року в Києві. Поступово  вона перетворилася на всеукраїнський представницький орган, а згодом – парламент Української Народної Республіки.

Джерело: Український інститут національної пам'яті

Відділ з питань організаційної роботи, внутрішньої та інформаційної політики