Туристично-рекреаційна характеристика Ківерцівського району

Географічне розташування та кліматичні умови

Ківерцівський район розташований в південно-східній частині Волинської області: на півночі – межує з Маневицьким, на заході – з Рожищенським, на півдні – з Луцьким районами Волинської області, а на сході – з Рівненською областю. Площа району 1414 км.кв., населення – 63,9 тис.чол.

Рельєф переважно рівнинний. Понад 70% його території лежить в межах Поліської низовини. А південна частина – на хвилястому Волинському плато.

Клімат Ківерцівського району помірно-континентальний: зима м’яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь- затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). Область отримує 92,7 ккал/ см кв. сумарної сонячної радіації в рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40 % від сумарної.

            Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який здійснює бактеріцидну, вітаміноутворюючу дію на організм людини. Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні в полудень при ясному небі можна отримати за 18 хвилин.

            Кількість годин сонячного сяйва залежить від тривалості дня. Режим сонячного сяйва в  районі сприяє довготривалим прогулянкам і походам.

            Річний хід атмосферного тиску зумовлений сильним вихолоджуванням земної поверхні зимою і нагріванням влітку. Найбільше значення місячного тиску спостерігається взимку, найменше – влітку. В зимові місяці амплітуда коливань тиску – 19-26 гПа, літом –8-9 гПа.

Для рекреації має значення оцінка міждобової зміни основних метеорологічних величин. Зміни температури повітря (більше 4 градуси за Цельсієм) та атмосферного тиску (більше 8 (гПа) від доби до доби значно впливають на стан людини. В середньому на території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури (більше 4 градуси за Цельсієм ) на добу.

            Сприятливі для рекреації комфортні , прохолодні субкомфортні і жаркі субкомфортні погоди. Найчастіше комфортна погода спостерігається в літні місяці (5-8 днів на декаду). Жарка погода буває дуже рідко. В липні-серпні умови на території району сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. В цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом всього літа.

Температура води в переважні       й більшості озер району стає придатною для відкриття купального сезону з другої декади червня і купальний сезон триває в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 20 градусів Цельсія.

Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів.  В холодний період року (листопад-березень) середня температура - 1-3 градуси Цельсія. Температура найхолоднішого місяця січня становить - 6 градусів Цельсія. Сонячна погода в зимовий період триває 40-45 днів, решту днів – похмура погода з опадами.  Утворення стійкого снігового покриву відмічається в другій - третій декаді грудня.  Середня висота снігового покрову коливається від 10 до 15 см. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холодний період триває в середньому 50 днів. На території Ківерцівського району, як і всієї Волинської області переважають західні вітри, особливо в кінці літа. Значний відсоток припадає на південно-східні вітри. Які характерні для листопада.. Північні вітри спостерігаються в червні, південні – зимою. Середня швидкість вітру – 3,8 м/ сек.

            В середньому за рік буває 112 вологих днів(більше 80 %), 93 з них припадає на холодне півріччя. Кількість сухих днів незначна – менше 30 %.

Отже, погоду Ківерцівського району можна віднести до типу нейтральної, комфортної, теплої. Згідно з класифікацією, проведеною І.Кондором, та оцінкою типів погод для відпочинку, лікування, туризму за Н.Даниловою, погода Ківерцівського району є сприятливою для розвитку всіх видів рекреаційної діяльності. Параметри кліматичних умов Ківерцівщини входять в межі оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності в зимові і, особливо, в літні місяці.

Історія району та головні історико - культурні пам’ятки.

Ківерцівський район утворено у 1940 році.

Районний центр – місто Ківерці, яке розташоване на межі Лісостепу і Полісся,  в оточенні заповідних дубових і соснових лісів. Місто з’явилося на географічних картах в 1874 році як залізнична станція у зв’язку з будівництвом залізниці Житомир-Ковель. В 1951 році  містечко Ківерці отримало статус міста.

В глибину століть сягає історичне коріння міст і сіл району:

Городище, Сильне, Жорнище, Жидичин, Хорлупи, Чемерин.

Одне з найдревніших поселень Волині – смт.Олика – родинне гніздо князів Радзивілів, яке згадується в літописі ще у 1149 році.

На мальовничих берегах річки Путилівки, серед вікопомних лісів розташоване неповторне селище Цумань, яке засноване у 1557 році. Велетенські древні дуби пам’ятають козаків Северина Наливайка, війська Петра І, легендарного Миколу Кузнецова.

Центром партизанського руху у роки війни стало урочище Лопатень. Діяльність молодіжної організації Клубочина і трагедія спаленого фашистами села залишилась у пам’яті вдячних поколінь.

Славу району дали імена польських письменників: Габрієли Запольської та Юлія Крашевського, Героя Радянського Союзу Василя Киричука, генія світової математики академіка Михайла Кравчука.

Район багатий на корисні копалини – глина для виробництва цегли, крейда для виробництва вапна, торф – для використання на паливо, мінеральні води, пісок для виробництва цегли, скла. 43% території району вкрито лісами.

            Музеї

Меморіал партизанської слави, урочище Лопатень

2. Олицький народно-краєзнавчий музей, смт. Олика, вул. Грушевського, 13.

3. Музей бойової слави ЗОШ І-ІІІст. №4, м. Ківерці, вул. Галана, 3.

4. Музей ім. Академіка М.П. Кравчука, ЗОШ І-ІІст. с. Човниця.

5. Суська кімната бойової слави, ЗОШ І-ІІІст., с. Суськ.

6. Цуманська кімната бойової слави, ЗОШ І-Шст., смт. Цумань, вул. Жовтнева, 14.

7. Ківерцівський районний краєзнавчий музей, м. Ківерці, вул. Незалежності, 24.

8. Музей Комсомольської слави, с. Клубочин, вул. Комсомольська, 10.

9. Музей історії села ЗОШ I-III ст. с. Холеневичі.

Історичні пам’ятки

Михайлівська церква в с. Омельне (побудована у 1776 році)

Михайлівська церква в с. Липне (побудована 1770 році)

Стрітенська церква в с. Залісоче (побудована у 1784 році)

Покровська церква в с. Метельне (побудована у 1800 році)

Свято-Миколаївська церква в с. Жидичин (побудована у 1723 році)

Монастир в с. Жидичин (побудований у 1227 році)

Петропавловський костел в смт. Олика (побудований у 1450 році)

В’їздна брама в с. Залісоче.

Троїцький костел в смт. Олика (побудований у 1640 році)

Замок князів Радзивілів в смт. Олика (побудований у 1654 році).

 

Лікувальні, оздоровчі заклади

Найменування закладу

Адреса

Номер телефону

Розпорядок роботи

Обласний дитячий санаторій “Дачний”

Ківерцівський район с. Жабка

22118

8.00-17.00 перерва 13.00-14.00

вих. субота, неділя

Санаторій матері і дитини “Пролісок”

Ківерцівський район с. Грем’яче

34466

8.00-17.00 перерва 13.00-14.00

вих. субота, неділя

 

Лікувально-профілактичні заклади

Назва установи

Адреса

№ телефону

Розпорядок дня/год. Роб

Ківерцівська центральна районна лікарня

М. Ківерці

Вул. Філатова, 6

21664

8.30-18.00 субота

9.00-16.20

вих. Неділя

Цуманська районна лікарня

Смт. Цумань

Вул. Фіоатова, 6

34555

8.30-18.00 субота

9.00-16.20

вих. Неділя

Олицька міська лікарня

Смт. Олика

Вул. Радянська, 45

35496

8.30-18.00 субота

8.30-15.00

вих. Неділя

Холоневицька дільнича лікарня

С. Холоневичі

37720

8.30-18.00

вих неділя

 

Санаторії

Дитячий психоневрологічний “Дачний”

Ківерцівський район, с. Жабка

“Пролісок” ( для дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи)

Ківерцівський район, с. Грем’яче

 

Незважаючи на те, що район відносно молодий (створений 1940р.), історія його населених пунктів, виходить із сивої давнини. Тут знаходиться одне із старовинних поселень не тільки Волині, але й України – смт. Олика, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1149р. Свідченням історичного минулого даного поселення  є замок – фортеця, та залишки католицького костелу, побудованих в 1513 та 1640рр.. На околиці села Жидичин збереглися залишки поселення та городища 10-13ст. Вперше це село згадується в літописах 13 ст. Літопис Іпатіївського списку засвідчує, що Жидичинський монастир відвідував Галицько-Волинський князь Данило.

Лісові масиви району є сприятливими для оздоровлення населення. Функціонують спільне підприємство – санаторій матері і дитини “Пролісок” в с. Грем’яче,  кардіологічний дитячий санаторій в с. Жабка,  спортивно-оздоровча база “Авангард” в с.Дачне та 22 селянські гостинні садиби.

По території району протікають 8 річок: річка Стир,  Кормин, Конопелька, Рудка, Прудник,  Любка , Грушвиця , Путилівка та розташовані 4 великих озера –  в с. Озерце,           с. Озеро, с. Прилуцьке,  Молодіжне озеро в м. Ківерці та 2 малих озера.

Ліси займають більше 43% території району що становить майже  60 тис. га. Ківерцівський район займає по лісистості 4 місце в області після Маневицького, Камінь-Каширського і Шацького районів.

Особливістю лісових масивів є Цуманські діброви, де збереглися унікальні асоціації дубово-соснових, ліщинових лісів, занесених до Зеленої книги України, які відомі у європейському і світовому масштабі.

Цікаві лісові масиви, які залишилися після князя Радзивіла в урочищі, ”Бажитарил” та “Культура”, Папики, Горинські дачі, ліси  в районі с. Дачне.

В Ківерцівському районі багатий тваринний світ: серед мисливської фауни на території району зустрічається дикий кабан, козуля, лось, лисиця, заєць.

В 60-их рр. На територію району з Біловежської пущі були завезені зубри, які акліматизувалися в наших умовах.

Останнім часом значно зросла популяція річкового бобра.

В 2000р. на площі 2700га. рішенням  Волинської обласної ради був створений на базі лісів Звірівського та Муравищанського лісництв Ківерцівського держлісгоспу загально-зоологічний заказник з метою збереження популяції зубра, його кормової бази, а також унікального біорізноманіття даної території. Даний заказник розширив свої території в 2003р. до площі 4050га.

В 60-х рр. На території району були завезені олень плямистий і олень благородний, кількість, яких на даний момент в Звірівському державному мисливському господарстві значно зросла, що підтверджується їх постійним місцем проживання на даній території.

У Звірівському державному мисливському господарстві району зібрана цінна колекція мисливських трофеїв.

Природно-ресурсний потенціал

Ківерцівський район має 31, 7 % лісистості, землі, покриті лісом займають 24,8 тис. га.

При оцінці лісів і лісових територій для потреб рекреації основними показниками є породний склад лісонасаджень і їх вікова структура. Від біологічних особливостей деревної породи або поєднання різних рослинних угрупувань і кущових порід залежить в певній мірі мікроклімат ділянки і рекреаційний комфорт.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови Волинської області обумовили різноманітність породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м’яколисті та твердолисті породи. Найбільш поширеними є хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис.га (60%), друге місце займають м’яколисті – 87,3% тис.га (24%) та твердолистяні – 57,7 тис.га (16%).

Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які відносяться до другої групи фітонцидності. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

Повнотність лісових насаджень – одна з важливих характеристик для рекреаційних лісів. Насадження з повнотою 0,5-0,7 займають 74,9% покритої лісом площі, низькоповнотні (0,3-0,4) – 1,1 %, високоповнотні (0,8-1,0) – 24% площі покритих лісом земель. Найкращими умовами для відпочинку є ділянки насаджень із замкнутістю крон 0,3-0,6. В загальному всі біологічно стійки ліси області, які володіють високою фітонцидністю, киснепродуктивністю та іншими властивостями, придатні для рекреаційного  використання.

Ківерцівські ліси багаті грибами та ягодами і їх збирання, особливо міськими жителями, розцінюється як один з найпривабливіших і корисних видів відпочинку. Серед грибів, що ростуть в лісах району, переважають лисички, зелениці, маслюки, опеньки, сироїжки, білі гриби. Найбільш поширеними з ягід є чорниці, малина, ожина.

В Ківерцівському районі є Журавичівське джерело мінеральних вод тип цієї води гідро-карбонатно-кальцієві родонові з мінералізацією 2,5 г/л, дебіт 240,0 м.куб/добу. Цінність Журавичівського джерела надзвичайна, лікувальні властивості  забезпечують оздоровлювальний ефект на 98 %. Запаси Журавичівського родовища лікувальних грязей складають 217 тис. м.куб.

При оцінці використовують площі лісових масивів санаторіїв і профілакторіїв, де передбачається кліматолікування. Потенціал цих територій використовується на 60-85% при теперешній місткості закладів курортно-санаторного лікування, які на них розміщені.

При визначенні природного потенціалу зон організованого короткотривалого відпочинку, окремо визначені результати по рекреаційних зонах, рекреаційних пунктах, які знаходяться за межами населених пунктів і парків, скверів, гідропарків міст та районних центрів.

Окремо визначено природний потенціал неорганізованого короткотривалого відпочинку в зелених зонах міст, за вирахуванням площ зон організованого короткочасного відпочинку. Навантаження на ліси зелених зон прийнято згідно з ДБН 360-92, п. 5.18. Кількість вихідних і святкових днів за теплий період року становить 18, за цілий рік – 45.

Тривалість сприятливого періоду – 155 днів, середній термін перебування туриста в межах регіону – 14 днів.

Площа хвойних лісів Ківерцівського району становить 30,8 га., норма навантажень 2,5 люд./га., площа твердолистяних лісів 9,6 га., норма навантажень 8 люд./га., площа м’яколистяних лісів 17,6 га., норма навантажень 4 люд./га., природний потенціал 225,4 люд./рік.

Отже, Ківерцівський район  володіє великим рекреаційним потенціалом. Він є перспективним  і для розвитку санаторно-курортного лікування .

Культурно-історичні рекреаційні ресурси

Дзвіниця в с. Олика Ківерцівського району також є унікальною пам’яткою архітектури.

У 30-х роках ХVІІ століття, щоб збільшити оборонну  здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в’їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавлівський костелл. Архітектурні прикраси і техніка будівництва  Петропавловського костелу свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Брацьку церкву і синагогу з баштою в Луцьку. Костел було збудовано за проектом відомих архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Будівельні роботи проводились за участю архітекторів Я. Банчковського, С.Марковича та В.Садовського. Пам’ятка являє собою тринефну базиліку з нартексом, хорами та напівкруглою апсидою перекриту хрестовим склепінням на підпружних арках. Під костелом знаходилась крипта (приміщення для поховання). В основу барочного фасаду храму було покладено схему фасаду церкви Іль Джезу в Римі архітекторів Джакомо- Бароцці да Віньойла і Джакомо делла Порта.

Шедевром волинської архітектури ХV століття є Стрітенська кам’яна церква, побудована в 1784 році. Вона стоїть на території старого містечка, (с. Залісоче) недалеко від Луцької брами. Ця брама  двоярусна прямокутна, в плані, споруда з арочним проїздом. Другий ярус частково збережений ренесансний антик, ритм глухої аркади якого побудований на чергуванні напівциркульних та кілеподібних арок. Площини ніш декоровані орнаментом, утвореним кольоровими поперечинами цегляної кладки. Для пам’ятки характерні бійниці у формі перевернутого отвору замка

Сама ж Стрітенська церква є класичним прикладом центричних споруд. Побудована восьмигранна споруда греко-католицького, а пізніше – православного цегляного храму Стрітення – одну з з найдосконаліших пам’яток бароко Волинської школи.

У 1554 – 1564 роках в Олиці був споруджений великий оборонний замок, перебудований в ХІІІ столітті за новою бастіонною системою. Це триповерхова квадратна споруда, яка має 360 кімнат. Замок був обнесений валом і кам’яними стінами з чотирма бастіонами по кутках – така споруда була однією з перших в Україні такого типу. Фортифікаційні споруди складалися з валу та чотирьох

В селі Піддубці Ківерцівського району стоїть 14-купольна культова споруда, побудована у 1745 році. В плані – це хрестовий храм з однією великою баштою. Легкість форм, органічний зв’язок з ландшафтом і урочистість – все це вирізняє церкву серед інших храмів Волині, робить її цікавою пам’яткою мистецтва стилю барокко.

На околиці Жидичина збереглися залишки поселення, городище 10-13ст., Жидичинський монастир, куди їздив молитися галицько-волинський князь Данило і де жив син Богдана Хмельницького – Юрій.

Заповідні території загальнодержавного значення

Ландшафтний заказник “Кормин” с.Берестяни. Площа 549 га. Цуманський держлісгосп, Берестянське лісництво. Утворений Указом Президента України  № 750/94          від 10 грудня 1991 року.

Лісовий масив дубово-березових і вільхових насаджень, переважно 1-2 боні­тету, віком 20-90 років, довжиною до 15 км, розташований вздовж р. Кормин. Понад 21,5% лісової площі займають болота і луки. Окрасою ландшафту є наявність в складі лісів ділянок ялинників, соснових борів. Серед рідкісних видів флори тут зустрічаються: молочай волинський, коручка болотяна та товстянка зви­чайна, а з фауни - махаон, лелека чорний, чернь білоока (на прольоті), крех середній (крохаль довгоносий) - на прольоті, скопа, скигляк (підорлик) малий, журавель сірий, сорокопуд сірий, видра річкова, горностай, які занесені до Червоної книги України. Крім того, тут зростають малочисельні та рідкісні види рослин, в тому числі і лікарські, а також зустрічається ряд регіонально рідкісних видів тварин, зокрема, часничниця, шуліка чорний, лунь очеретяний, лунь лучний, курочка мала, дятел чорний, дятел сивий, бобер річковий.

Комплексна пам'ятка природи “Горянські крутосхили” с.Грем’яче. Площа 30 га. Цуманський держлісгосп, Горинське лісництво. Утворена постановою Ради Міністрів України № 383 від 3 серпня 1978 року.

Цінний природний комплекс що включає високобонітетні сосново-дубові насадження, вкраплення ялини європейської крутосхили р.Горинь з лісовими і лучними угіддями, що створюють мальовничі краєвиди. Тут зростають окремі цінні види лікарських рослин.